Типи / феохромоцитома / пацієнт / феохромоцитома-лікування-pdq
Зміст
- 1 Лікування феохромоцитоми та парагангліоми (®) - версія для пацієнта
- 1.1 Загальна інформація про феохромоцитому та парагангліому
- 1.2 Стадії феохромоцитоми та парагангліоми
- 1.3 Рецидивуюча феохромоцитома та парагангліома
- 1.4 Огляд варіантів лікування
- 1.5 Варіанти лікування феохромоцитоми та парагангліоми
- 1.6 Феохромоцитома під час вагітності
- 1.7 Щоб дізнатись більше про феохромоцитому та парагангліому
Лікування феохромоцитоми та парагангліоми (®) - версія для пацієнта
Загальна інформація про феохромоцитому та парагангліому
КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ
- Феохромоцитома та парагангліома - рідкісні пухлини, що походять з одного типу тканин.
- Феохромоцитома - рідкісна пухлина, яка утворюється в мозковій речовині наднирника (центр надниркової залози).
- Парагангліоми утворюються поза наднирниками.
- Деякі спадкові порушення та зміни певних генів збільшують ризик феохромоцитоми або парагангліоми.
- Ознаки та симптоми феохромоцитоми та парагангліоми включають високий кров'яний тиск та головний біль.
- Ознаки та симптоми феохромоцитоми та парагангліоми можуть виникати в будь-який час або бути викликаними певними подіями.
- Тести, що досліджують кров та сечу, використовуються для виявлення (пошуку) та діагностики феохромоцитоми та парагангліоми.
- Генетичне консультування є частиною плану лікування пацієнтів з феохромоцитомою або парагангліомою.
- Певні фактори впливають на прогноз (шанс на одужання) та варіанти лікування.
Феохромоцитома та парагангліома - рідкісні пухлини, що походять з одного типу тканин.
Парагангліоми утворюються в нервовій тканині надниркових залоз і поблизу певних судин та нервів. Парагангліоми, що утворюються в надниркових залозах, називаються феохромоцитомами. Парагангліоми, що утворюються поза наднирковими залозами, називаються наднирковими парагангліомами. У цьому підсумку надниркові парагангліоми називаються парагангліомами.
Феохромоцитоми та парагангліоми можуть бути доброякісними (не рак) або злоякісними (рак).
Феохромоцитома - рідкісна пухлина, яка утворюється в мозковій речовині наднирника (центр надниркової залози).
Феохромоцитома утворюється в надниркових залозах. У задній частині верхньої частини живота є два наднирники, по одному на кожній нирці. Кожна надниркова залоза має дві частини. Зовнішнім шаром наднирника є кора надниркових залоз. Центром надниркової залози є мозкова речовина наднирників.
Феохромоцитома - рідкісна пухлина мозку надниркових залоз. Зазвичай феохромоцитома вражає одну надниркову залозу, але вона може вражати обидві надниркові залози. Іноді в одній наднирковій залозі є більше однієї пухлини.
Надниркові залози виробляють важливі гормони, які називаються катехоламінами. Адреналін (адреналін) і норадреналін (норадреналін) - це два типи катехоламінів, які допомагають контролювати частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, рівень цукру в крові та спосіб реакції організму на стрес. Іноді феохромоцитома виділяє в кров додатковий адреналін та норадреналін і спричиняє ознаки або симптоми захворювання.
Парагангліоми утворюються поза наднирниками.
Парагангліоми - рідкісні пухлини, які утворюються поблизу сонної артерії, уздовж нервових шляхів у голові та шиї та в інших частинах тіла. Деякі парагангліоми утворюють додаткові катехоламіни, звані адреналіном та норадреналіном. Викид цих додаткових катехоламінів у кров може спричинити ознаки або симптоми захворювання.
Деякі спадкові порушення та зміни певних генів збільшують ризик феохромоцитоми або парагангліоми.
Все, що збільшує ваші шанси захворіти на захворювання, називається фактором ризику. Наявність фактора ризику не означає, що ви захворієте на рак; відсутність факторів ризику не означає, що ви не захворієте на рак. Поговоріть зі своїм лікарем, якщо ви вважаєте, що можете потрапити в групу ризику.
Наступні успадковані синдроми або зміни генів збільшують ризик феохромоцитоми або парагангліоми:
- Синдром множинної ендокринної неоплазії 2, типи A і B (MEN2A та MEN2B).
- синдром фон Гіппеля-Ліндау (VHL).
- Нейрофіброматоз типу 1 (NF1).
- Спадковий синдром парагангліоми.
- Діада Карні-Стратакіса (парагангліома та шлунково-кишкова стромальна пухлина [GIST]).
- Тріада Карні (парагангліома, ГІСТ та легенева хондрома).
Ознаки та симптоми феохромоцитоми та парагангліоми включають високий кров'яний тиск та головний біль.
Деякі пухлини не утворюють додаткового адреналіну або норадреналіну і не викликають ознак та симптомів. Ці пухлини іноді виявляються, коли утворюється шишка на шиї або коли тест або процедура проводиться з іншої причини. Ознаки та симптоми феохромоцитоми та парагангліоми виникають, коли в кров потрапляє занадто багато адреналіну або норадреналіну. Ці та інші ознаки та симптоми можуть бути спричинені феохромоцитомою та парагангліомою або іншими станами. Зверніться до свого лікаря, якщо у вас є щось із наведеного нижче:
- Гіпертонія.
- Головний біль.
- Сильне потовиділення без відомих причин.
- Сильне, швидке або нерегулярне серцебиття.
- Будучи хитким.
- Будучи надзвичайно блідим.
Найпоширеніша ознака - високий кров’яний тиск. Це може бути важко контролювати. Дуже високий кров'яний тиск може спричинити такі серйозні проблеми зі здоров'ям, як нерегулярне серцебиття, інфаркт, інсульт або смерть.
Ознаки та симптоми феохромоцитоми та парагангліоми можуть виникати в будь-який час або бути викликаними певними подіями.
Ознаки та симптоми феохромоцитоми та парагангліоми можуть виникати, коли трапляється одна з наступних подій:
- Важкі фізичні навантаження.
- Фізична травма або сильний емоційний стрес.
- Пологи.
- Перехід під наркозом.
- Хірургічне втручання, включаючи процедури видалення пухлини.
- Вживання їжі з високим вмістом тираміну (наприклад, червоного вина, шоколаду та сиру).
Тести, що досліджують кров та сечу, використовуються для виявлення (пошуку) та діагностики феохромоцитоми та парагангліоми.
Можуть бути використані наступні тести та процедури:
- Фізичний огляд та анамнез: обстеження організму для перевірки загальних ознак здоров’я, включаючи перевірку на наявність ознак захворювання, таких як високий кров’яний тиск або щось інше, що здається незвичним. Також буде взята історія звичок здоров’я пацієнта та минулих захворювань та методів лікування.
- Двадцять чотиригодинний тест сечі: тест, при якому сеча збирається протягом 24 годин для вимірювання кількості катехоламінів у сечі. Вимірюються також речовини, спричинені розщепленням цих катехоламінів. Незвична (більша або нижча за нормальну) кількість речовини може бути ознакою захворювання в органі або тканині, що її утворює. Кількість певних катехоламінів, що перевищує норму, може бути ознакою феохромоцитоми.
- Дослідження катехоламінів крові: процедура, при якій перевіряється зразок крові для вимірювання кількості деяких катехоламінів, що виділяються в кров. Вимірюються також речовини, спричинені розщепленням цих катехоламінів. Незвична (більша або менша за нормальну) кількість речовини може бути ознакою захворювання в органі або тканині, що утворює її. Кількість певних катехоламінів, що перевищує норму, може бути ознакою феохромоцитоми.
- КТ-сканування (CAT-сканування): процедура, яка робить серію детальних знімків ділянок всередині тіла, таких як шия, грудна клітка, живіт та таз, зроблені під різними кутами. Знімки зроблені за допомогою комп'ютера, підключеного до рентгенівського апарату. Барвник можна вводити у вену або ковтати, щоб допомогти органам або тканинам проявитись чіткіше. Ця процедура також називається комп’ютерна томографія, комп’ютерна томографія або комп’ютерна комп’ютерна осьова томографія.
- МРТ (магнітно-резонансна томографія): процедура, яка використовує магніт, радіохвилі та комп’ютер, щоб зробити ряд детальних зображень ділянок всередині тіла, таких як шия, грудна клітка, живіт та таз. Ця процедура також називається ядерно-магнітно-резонансною томографією (ЯМР).
Генетичне консультування є частиною плану лікування пацієнтів з феохромоцитомою або парагангліомою.
Усім пацієнтам, у яких діагностована феохромоцитома або парагангліома, слід пройти генетичну консультацію, щоб з’ясувати ризик виникнення спадкового синдрому та інших ракових захворювань.
Генетичне тестування може рекомендувати генетичний консультант для пацієнтів, які:
- Майте особисту або сімейну історію ознак, пов’язаних із спадковою феохромоцитомою або синдромом парагангліоми.
- Мають пухлини в обох надниркових залозах.
- Мають більше однієї пухлини в одній наднирковій залозі.
- Мають ознаки або симптоми надходження додаткових катехоламінів у кров або злоякісної (ракової) парагангліоми.
- Діагностуються до 40 років.
Генетичне тестування іноді рекомендується пацієнтам з феохромоцитомою, які:
- У віці від 40 до 50 років.
- Мають пухлину в одній наднирковій залозі.
- Не мають особистої чи сімейної історії спадкового синдрому.
Коли під час генетичного тестування виявляються певні зміни генів, тестування зазвичай пропонують членам сім'ї, які знаходяться в групі ризику, але не мають ознак або симптомів.
Генетичне тестування не рекомендується для пацієнтів старше 50 років.
Певні фактори впливають на прогноз (шанс на одужання) та варіанти лікування.
Прогноз (шанс на одужання) та варіанти лікування залежать від наступного:
- Чи є пухлина доброякісною чи злоякісною.
- Чи знаходиться пухлина лише в одній ділянці, чи поширилася в інші місця тіла.
- Чи є ознаки або симптоми, спричинені більшою за норму кількістю катехоламінів.
- Незалежно від того, чи була пухлина щойно діагностована, чи повторилася (повернутися).
Стадії феохромоцитоми та парагангліоми
КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ
- Після діагностики феохромоцитоми та парагангліоми проводяться тести, щоб з’ясувати, чи не поширилася пухлина на інші частини тіла.
- Існує три шляхи поширення раку в організмі.
- Рак може поширитися з місця, де він почався, на інші частини тіла.
- Не існує стандартної стадійної системи для феохромоцитоми та парагангліоми.
- Феохромоцитома та парагангліома описуються як локалізовані, регіональні або метастатичні.
- Локалізована феохромоцитома та парагангліома
- Регіональна феохромоцитома та парагангліома
- Метастатична феохромоцитома та парагангліома
Після діагностики феохромоцитоми та парагангліоми проводяться тести, щоб з’ясувати, чи не поширилася пухлина на інші частини тіла.
Ступінь або поширення раку зазвичай описується як стадія. Важливо знати, чи поширився рак, щоб планувати лікування. Наступні тести та процедури можуть бути використані для встановлення поширення пухлини на інші частини тіла:
- КТ-сканування (CAT-сканування): процедура, яка робить серію детальних знімків ділянок всередині тіла, таких як шия, грудна клітка, живіт та таз, зроблені під різними кутами. Знімки зроблені за допомогою комп'ютера, підключеного до рентгенівського апарату. Барвник можна вводити у вену або ковтати, щоб допомогти органам або тканинам проявитись чіткіше. Для виявлення пухлин, що виділяють катехоламін, знімають живіт і таз. Ця процедура також називається комп’ютерна томографія, комп’ютерна томографія або комп’ютерна комп’ютерна осьова томографія.
- МРТ (магнітно-резонансна томографія): процедура, яка використовує магніт, радіохвилі та комп’ютер, щоб зробити ряд детальних зображень ділянок всередині тіла, таких як шия, грудна клітка, живіт та таз. Ця процедура також називається ядерно-магнітно-резонансною томографією (ЯМР).
- Сканування MIBG: процедура, яка використовується для виявлення нейроендокринних пухлин, таких як феохромоцитома та парагангліома. Дуже невелика кількість речовини, що називається радіоактивним MIBG, вводиться у вену і рухається по крові. Нейроендокринні пухлинні клітини поглинають радіоактивний MIBG і виявляються сканером. Сканування можна робити протягом 1-3 днів. Розчин йоду можна давати до або під час тесту, щоб уникнути поглинання щитовидною залозою занадто великої кількості MIBG.
- сканування: тип радіонуклідного сканування, який використовується для виявлення певних пухлин, включаючи пухлини, що виділяють катехоламін. Дуже невелика кількість радіоактивних речовин (гормон, який приєднується до певних пухлин) вводиться у вену і рухається по крові. Радіоактив прикріплюється до пухлини, і спеціальна камера, яка виявляє радіоактивність, використовується, щоб показати, де знаходяться пухлини в організмі.
- Сканування FDG-PET (флуородезоксиглюкоза-позитронно-емісійна томографія): Процедура виявлення злоякісних пухлинних клітин в організмі. У вену вводять невелику кількість FDG, різновиду радіоактивної глюкози (цукру). ПЕТ-сканер обертається навколо тіла і робить картину того, де глюкоза використовується в організмі. Клітини злоякісних пухлин яскравіше відображаються на знімку, оскільки вони активніші та поглинають більше глюкози, ніж звичайні клітини.
Існує три шляхи поширення раку в організмі.
Рак може поширюватися через тканини, лімфатичну систему та кров:
- Тканина. Рак поширюється з того місця, де він почався, зростаючи в сусідні райони.
- Лімфатична система. Рак поширюється з того місця, де почався, потрапляючи в лімфатичну систему. Рак подорожує по лімфатичних судинах до інших частин тіла.
- Кров. Рак поширюється з того місця, де почався, потрапляючи в кров. Рак подорожує по кровоносних судинах до інших частин тіла.
Рак може поширитися з місця, де він почався, на інші частини тіла.
Коли рак поширюється на іншу частину тіла, це називається метастазуванням. Клітини раку відриваються від місця, де вони почалися (первинна пухлина), і проходять через лімфатичну систему або кров.
- Лімфатична система. Рак потрапляє в лімфатичну систему, подорожує по лімфатичних судинах і утворює пухлину (метастатичну пухлину) в іншій частині тіла.
- Кров. Рак потрапляє в кров, подорожує по судинах і утворює пухлину (метастатичну пухлину) в іншій частині тіла.
Метастатична пухлина - це той же тип раку, що і первинна пухлина. Наприклад, якщо феохромоцитома поширюється на кістку, ракові клітини в кістці насправді є клітинами феохромоцитоми. Хвороба - метастатична феохромоцитома, а не рак кісток.
Не існує стандартної стадійної системи для феохромоцитоми та парагангліоми.
Феохромоцитома та парагангліома описуються як локалізовані, регіональні або метастатичні.
Локалізована феохромоцитома та парагангліома
Пухлина виявляється в одній або обох надниркових залозах (феохромоцитома) або лише в одній області (парагангліома).
Регіональна феохромоцитома та парагангліома
Рак поширився на лімфатичні вузли або інші тканини поблизу місця початку пухлини.
Метастатична феохромоцитома та парагангліома
Рак поширився на інші частини тіла, такі як печінка, легені, кістки або віддалені лімфатичні вузли.
Рецидивуюча феохромоцитома та парагангліома
Рецидивуюча феохромоцитома або парагангліома - це рак, який повторився (повернувся) після лікування. Рак може повернутися в тому ж місці або в іншій частині тіла.
Огляд варіантів лікування
КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ
- Існують різні типи лікування пацієнтів з феохромоцитомою або парагангліомою.
- Пацієнти з феохромоцитомою та парагангліомою, що викликають ознаки або симптоми, лікуються за допомогою медикаментозної терапії.
- Використовується шість типів стандартного лікування:
- Хірургія
- Радіотерапія
- Хіміотерапія
- Абляційна терапія
- Емболізаційна терапія
- Цільова терапія
- Нові види лікування перевіряються в клінічних випробуваннях.
- Лікування феохромоцитоми та парагангліоми може спричинити побічні ефекти.
- Пацієнти можуть задуматись про участь у клінічному випробуванні.
- Пацієнти можуть проходити клінічні випробування до, під час або після початку лікування раку.
- Потрібні будуть подальші тести.
Існують різні типи лікування пацієнтів з феохромоцитомою або парагангліомою.
Для пацієнтів з феохромоцитомою або парагангліомою доступні різні типи лікування. Деякі методи лікування є стандартними (застосовується в даний час лікування), а деякі перевіряються в клінічних випробуваннях. Клінічне випробування лікування - це дослідження, яке має допомогти вдосконалити сучасні методи лікування або отримати інформацію про нові методи лікування хворих на рак. Коли клінічні випробування показують, що нове лікування є кращим за стандартне, нове лікування може стати стандартним. Пацієнти можуть задуматись про участь у клінічному випробуванні. Деякі клінічні випробування відкриті лише для пацієнтів, які не розпочали лікування
Пацієнти з феохромоцитомою та парагангліомою, що викликають ознаки або симптоми, лікуються за допомогою медикаментозної терапії.
Медикаментозна терапія починається, коли діагностується феохромоцитома або парагангліома. Це може включати:
- Препарати, що підтримують артеріальний тиск в нормі. Наприклад, один тип ліків, який називається альфа-адреноблокаторами, зупиняє норадреналін від зменшення судин малих судин. Тримання судин відкритими та розслабленими покращує кровотік та знижує артеріальний тиск.
- Препарати, що підтримують нормальний пульс. Наприклад, один тип ліків, який називається бета-блокаторами, зупиняє дію занадто великої кількості норадреналіну і уповільнює серцевий ритм.
- Препарати, що блокують дію зайвих гормонів, що виробляються наднирниками.
Медикаментозна терапія часто проводиться за один-три тижні до операції.
Використовується шість типів стандартного лікування:
Хірургія
Операція з видалення феохромоцитоми, як правило, є адреналектомією (видалення однієї або обох надниркових залоз). Під час цієї операції будуть перевірені тканини та лімфатичні вузли всередині живота, і якщо пухлина поширилася, ці тканини також можуть бути видалені. Препарати можна вводити до, під час та після операції, щоб підтримувати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень в нормі.
Після операції з видалення пухлини перевіряють рівень катехоламіну в крові або сечі. Нормальний рівень катехоламіну є ознакою того, що всі клітини феохромоцитоми були видалені.
Якщо обидві надниркові залози видалені, необхідна пожиттєва гормональна терапія для заміщення гормонів, що виробляються наднирковими залозами.
Радіотерапія
Променева терапія - це лікування раку, яке використовує високоенергетичне рентгенівське випромінювання або інші види випромінювання, щоб знищити ракові клітини або утримати їх від зростання. Існує два види променевої терапії:
- Зовнішня променева терапія використовує апарат поза тілом для направлення випромінювання в бік раку.
- Внутрішня променева терапія використовує радіоактивну речовину, запечатану в голках, насінні, дротах або катетерах, які розміщуються безпосередньо в раку або поблизу.
Спосіб проведення променевої терапії залежить від типу раку, що лікується, та від того, чи є він локалізованим, регіональним, метастатичним або рецидивуючим. Зовнішня променева терапія та терапія 131I-MIBG застосовуються для лікування феохромоцитоми.
Феохромоцитому іноді лікують 131I-MIBG, який несе випромінювання безпосередньо до клітин пухлини. 131I-MIBG - це радіоактивна речовина, яка збирається в певних видах пухлинних клітин, вбиваючи їх випромінюванням. 131I-MIBG дається шляхом інфузії. Не всі феохромоцитоми займають 131I-MIBG, тому спочатку проводиться тест, щоб перевірити це перед початком лікування.
Хіміотерапія
Хіміотерапія - це лікування раку, яке використовує ліки, щоб зупинити ріст ракових клітин, або вбиваючи клітини, або зупиняючи їх ділення. Коли хіміотерапія приймається всередину або вводиться у вену або м’яз, ліки потрапляють у кров і можуть потрапляти до ракових клітин у всьому тілі (системна хіміотерапія). Коли хіміотерапія потрапляє безпосередньо в ліквор, орган або порожнину тіла, наприклад черевну порожнину, ліки в основному впливають на ракові клітини в цих областях (регіональна хіміотерапія). Комбінована хіміотерапія - це лікування, що використовує більше одного протипухлинного препарату. Спосіб хіміотерапії залежить від типу раку, що лікується, та локалізованого, регіонального, метастатичного або рецидивуючого.
Абляційна терапія
Абляція - це спосіб видалення або знищення частини тіла або тканини або її функції. Абляційні терапії, що використовуються для знищення ракових клітин, включають:
- Радіочастотна абляція: процедура, яка використовує радіохвилі для нагрівання та знищення аномальних клітин. Радіохвилі рухаються через електроди (невеликі пристрої, що несуть електрику). Радіочастотна абляція може застосовуватися для лікування раку та інших станів.
- Кріоабляція: процедура, при якій тканини заморожують, щоб знищити аномальні клітини. Рідкий азот або рідкий вуглекислий газ використовують для заморожування тканини.
Емболізаційна терапія
Емболізаційна терапія - це лікування блокування артерії, що веде до надниркових залоз. Блокування припливу крові до надниркових залоз допомагає знищити ракові клітини, що ростуть там.
Цільова терапія
Цільова терапія - це лікування, яке використовує наркотики або інші речовини для виявлення та атаки конкретних ракових клітин без шкоди нормальним клітинам. Цільова терапія використовується для лікування метастатичної та рецидивуючої феохромоцитоми.
Сунітиніб (тип інгібітора тирозинкінази) є новим методом лікування метастатичної феохромоцитоми. Терапія інгібіторами тирозинкінази - це тип цілеспрямованої терапії, який блокує сигнали, необхідні для росту пухлин.
Нові види лікування перевіряються в клінічних випробуваннях.
Інформація про клінічні випробування доступна на веб-сайті NCI.
Лікування феохромоцитоми та парагангліоми може спричинити побічні ефекти.
Інформацію про побічні ефекти, спричинені лікуванням раку, див. На нашій сторінці побічних ефектів.
Пацієнти можуть задуматись про участь у клінічному випробуванні.
Для деяких пацієнтів участь у клінічному дослідженні може бути найкращим вибором лікування. Клінічні випробування є частиною процесу дослідження раку. Проводяться клінічні випробування, щоб з’ясувати, чи безпечні та ефективні нові методи лікування раку чи кращі за стандартне лікування.
Багато сучасних стандартних методів лікування раку засновані на попередніх клінічних випробуваннях. Пацієнти, які беруть участь у клінічному випробуванні, можуть отримувати стандартне лікування або бути одними з перших, хто отримував нове лікування.
Пацієнти, які беруть участь у клінічних випробуваннях, також допомагають поліпшити спосіб лікування раку в майбутньому. Навіть коли клінічні випробування не призводять до ефективних нових методів лікування, вони часто дають відповіді на важливі запитання та допомагають рухатись уперед вперед.
Пацієнти можуть проходити клінічні випробування до, під час або після початку лікування раку.
Деякі клінічні випробування включають лише пацієнтів, які ще не отримували лікування. В інших випробуваннях випробовують лікування пацієнтів, у яких рак не покращився. Існують також клінічні випробування, які перевіряють нові способи зупинити повторне виникнення (повернення) раку або зменшити побічні ефекти лікування раку.
Клінічні випробування проходять у багатьох районах країни. Інформацію про клінічні випробування, що підтримуються NCI, можна знайти на веб-сторінці пошуку клінічних випробувань NCI. Клінічні випробування, підтримані іншими організаціями, можна знайти на веб-сайті ClinicalTrials.gov.
Потрібні будуть подальші тести.
Деякі тести, які були проведені для діагностики раку або з'ясування ступеня раку, можуть бути повторені. Деякі тести будуть повторені, щоб побачити, наскільки ефективно працює лікування. Рішення щодо продовження, зміни чи припинення лікування будуть ґрунтуватися на результатах цих тестів.
Деякі аналізи будуть продовжувати проводити час від часу після закінчення лікування. Результати цих тестів можуть показати, якщо ваш стан змінився або рак повторився (повернутися). Ці тести іноді називають подальшими тестами.
Для пацієнтів з феохромоцитомою або парагангліомою, що викликає симптоми, рівень катехоламіну в крові та сечі буде регулярно перевірятися. Рівень катехоламіну, який перевищує норму, може бути ознакою повернення раку.
Для пацієнтів з парагангліомою, яка не викликає симптомів, щороку слід проводити наступні тести, такі як КТ, МРТ або МІГБ.
Для пацієнтів із спадковою феохромоцитомою рівень катехоламіну в крові та сечі буде регулярно перевірятися. Будуть проведені інші скринінгові тести, щоб перевірити наявність інших пухлин, пов’язаних із спадковим синдромом.
Поговоріть зі своїм лікарем про те, які обстеження слід робити і як часто. Пацієнти з феохромоцитомою або парагангліомою потребують спостереження протягом усього життя.
Варіанти лікування феохромоцитоми та парагангліоми
У цьому розділі
- Локалізована феохромоцитома та парагангліома
- Спадкова феохромоцитома
- Регіональна феохромоцитома та парагангліома
- Метастатична феохромоцитома та парагангліома
- Рецидивуюча феохромоцитома та парагангліома
Для отримання інформації про перелічені нижче методи лікування див. Розділ "Огляд варіантів лікування".
Локалізована феохромоцитома та парагангліома
Лікування локалізованої доброякісної феохромоцитоми або парагангліоми, як правило, є операцією для повного видалення пухлини. Якщо пухлина знаходиться в наднирковій залозі, видаляється вся надниркова залоза.
Використовуйте наш пошук клінічних випробувань, щоб знайти клінічні випробування на рак, що підтримуються NCI, і приймають пацієнтів. Ви можете шукати випробування на основі типу раку, віку пацієнта та місця, де проводяться випробування. Також доступна загальна інформація про клінічні випробування.
Спадкова феохромоцитома
У пацієнтів із спадковою феохромоцитомою, пов’язаною з множинною ендокринною неоплазією (MEN2) або синдромом фон Гіппеля-Ліндау (VHL), пухлини часто утворюються в обох надниркових залозах. Зазвичай пухлини доброякісні.
- Лікування спадкової феохромоцитоми, яка утворюється в одній наднирковій залозі, - це хірургічне втручання для повного видалення залози. Ця операція може допомогти пацієнтам уникнути довічної замісної терапії стероїдними гормонами та гострої недостатності надниркових залоз.
- Лікування спадкової феохромоцитоми, яка утворюється в обох надниркових залозах або пізніше у інших надниркових залозах, може бути операцією з видалення пухлини та якомога меншої кількості нормальної тканини в корі надниркових залоз. Ця операція може допомогти пацієнтам уникнути довічної замісної гормональної терапії та проблем зі здоров’ям через втрату гормонів наднирковими залозами.
Регіональна феохромоцитома та парагангліома
Лікування феохромоцитоми або парагангліоми, що поширилася на сусідні органи або лімфатичні вузли, є операцією з повного видалення пухлини. Також можуть бути видалені прилеглі органи, на які поширився рак, такі як нирки, печінка, частина великої кровоносної судини та лімфатичні вузли.
Використовуйте наш пошук клінічних випробувань, щоб знайти клінічні випробування на рак, що підтримуються NCI, і приймають пацієнтів. Ви можете шукати випробування на основі типу раку, віку пацієнта та місця, де проводяться випробування. Також доступна загальна інформація про клінічні випробування.
Метастатична феохромоцитома та парагангліома
Лікування метастатичної феохромоцитоми або парагангліоми може включати наступне:
- Хірургічне втручання з метою повного видалення раку, включаючи пухлини, які поширилися на віддалені частини тіла.
- Паліативна терапія для полегшення симптомів та поліпшення якості життя, включаючи:
- Хірургічне втручання з метою видалення якомога більше раку.
- Комбінована хіміотерапія.
- Променева терапія 131I-MIBG.
- Зовнішня променева терапія на ділянки (такі як кістки), де рак поширився і не може бути видалений хірургічним шляхом.
- Емболізація (лікування блокування артерії, яка постачає кров до пухлини).
- Абляційна терапія з використанням радіочастотної абляції або кріоабляції при пухлинах печінки або кісток.
- Клінічне випробування цілеспрямованої терапії інгібітором тирозинкінази.
- Клінічне випробування внутрішньої променевої терапії з використанням нової радіоактивної речовини.
Використовуйте наш пошук клінічних випробувань, щоб знайти клінічні випробування на рак, що підтримуються NCI, і приймають пацієнтів. Ви можете шукати випробування на основі типу раку, віку пацієнта та місця, де проводяться випробування. Також доступна загальна інформація про клінічні випробування.
Рецидивуюча феохромоцитома та парагангліома
Лікування рецидивуючої феохромоцитоми або парагангліоми може включати наступне:
- Хірургічне втручання для повного видалення раку.
- Коли операція з видалення раку неможлива, паліативна терапія для полегшення симптомів та поліпшення якості життя, включаючи:
- Комбінована хіміотерапія.
- Цільова терапія.
- Променева терапія з використанням 131I-MIBG.
- Зовнішня променева терапія на ділянки (такі як кістки), де рак поширився і не може бути видалений хірургічним шляхом.
- Абляційна терапія з використанням радіочастотної абляції або кріоабляції.
Використовуйте наш пошук клінічних випробувань, щоб знайти клінічні випробування на рак, що підтримуються NCI, і приймають пацієнтів. Ви можете шукати випробування на основі типу раку, віку пацієнта та місця, де проводяться випробування. Також доступна загальна інформація про клінічні випробування.
Феохромоцитома під час вагітності
КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ
- Вагітні жінки з феохромоцитомою потребують особливого догляду.
- Лікування вагітних жінок з феохромоцитомою може включати хірургічне втручання.
Для отримання інформації про перелічені нижче методи лікування див. Розділ "Огляд варіантів лікування".
Вагітні жінки з феохромоцитомою потребують особливого догляду.
Хоча це рідко діагностується під час вагітності, феохромоцитома може бути дуже серйозною для матері та новонародженого. Жінкам, у яких підвищений ризик розвитку феохромоцитоми, слід пройти пренатальне обстеження. Вагітним жінкам, що страждають феохромоцитомою, повинна займатися група лікарів, яка є фахівцем у цьому виді допомоги.
Ознаки феохромоцитоми під час вагітності можуть включати будь-що з наступного:
- Високий кров'яний тиск протягом перших 3 місяців вагітності.
- Раптові періоди високого кров’яного тиску.
- Високий кров'яний тиск, який дуже важко піддається лікуванню.
Діагноз феохромоцитоми у вагітних включає дослідження рівня катехоламіну в крові та сечі. Опис цих тестів та процедур див. У розділі "Загальна інформація". МРТ можна зробити для безпечного виявлення пухлин у вагітних, оскільки це не піддає плід радіації.
Лікування вагітних жінок з феохромоцитомою може включати хірургічне втручання.
Лікування феохромоцитоми під час вагітності може включати наступне:
- Хірургічне втручання для повного видалення раку протягом другого триместру (з четвертого по шостий місяць вагітності).
- Хірургічне втручання з метою повного видалення раку в поєднанні з виношуванням плода шляхом кесаревого розтину.
Щоб дізнатись більше про феохромоцитому та парагангліому
Для отримання додаткової інформації від Національного інституту раку щодо феохромоцитоми та парагангліоми див. Наступне:
- Домашня сторінка про феохромоцитому та парагангліому
- Лікування феохромоцитоми та парагангліоми у дитинстві
- Кріохірургія при лікуванні раку: запитання та відповіді
- Цільова терапія раку
- Генетичне тестування на успадковані синдроми сприйнятливості до раку
Загальну інформацію про рак та інші ресурси від Національного інституту раку див. У наступному:
- Про Рака
- Постановка
- Хіміотерапія та ти: Підтримка людей, хворих на рак
- Променева терапія і ти: підтримка людей, хворих на рак
- Справитися з раком
- Запитання до лікаря щодо раку
- Для тих, хто вижив та доглядає
Увімкнути автоматичне оновлення коментарів